Пам’ятка для родини: дванадцять правил спілкування

Це найпрактичніший матеріал видання. Тут немає пояснень механізмів — лише те, що варто робити щодня.

Що робити

1. Привертайте увагу перед тим, як почати. Назвіть на ім’я або торкніться руки. Перші слова фрази інакше губляться.
2. Дивіться в обличчя. Читання по губах працює у всіх, навіть у тих, хто цього не вміє свідомо.
3. Говоріть у звичайному темпі, трохи чіткіше. Не по складах — це спотворює ритм мови.
4. Скоротіть відстань. Півтора метра замість трьох дають відчутну різницю.
5. Вимикайте фон. Телевізор, витяжка, музика — усе це з’їдає розбірливість.
6. Перефразовуйте, а не повторюйте. Ті самі слова вдруге зрозумілішими не стануть.
7. Називайте тему на початку. «Про суботу…» — і мозок одразу звужує коло очікуваних слів.
8. Пишіть цифри. Час, суми, дози, номери — їх неможливо добудувати з контексту.
9. Один співрозмовник за раз. За столом це найважче й найважливіше правило.
10. Слідкуйте за світлом. Ваше обличчя має бути освітлене, а не в контрі проти вікна.
11. Перевіряйте розуміння. «Переказуй, як зрозумів» замість «зрозуміло?».
12. Будьте терплячі. Пауза на обробку — нормально, вона потрібна.

Чого не робити

За столом на кілька осіб

• Посадіть людину спиною до стіни, обличчям до компанії.
• Не садіть її на торець довгого столу.
• Слідкуйте, щоб світло падало на обличчя тих, хто говорить.
• Один із рідних може тихо дублювати тему: «зараз про відпустку».
• Приберіть музику. Це головне.

Найкорисніша фраза в родині: «Тут гучно, ходімо поговоримо на кухні». Вона вирішує більше, ніж будь-які поради про гучність.

І одне правило для самої людини

Скажіть прямо: «Я гірше чую, говоріть, будь ласка, повільніше й дивіться на мене». Одна фраза на початку розмови знімає більшу частину незручності — і працює краще, ніж роки маскування кивками.